Наталія Володимирівна Погребняк (Кириченко) 1964 року народилася в с. Бабчинці Могилів- Подільського р-ну. зараз проживаю в м. Тульчині Вінницької області. Закінчила училище культури м. Тульчина, педагогічний інститут м. Вінниці.

Розгулялась метелиця,

Погубила намисто...

Шелестіла лебедиця

Чарівним падолистом...

Шумить океан, гнівно піниться бризом,

Кидає, мов тріски, уламки із гір.

На кручі ж монах стоїть у чорних ризах,

Де сім сотень років живе монастир.

Посивіли очі у волошки,

Випивши свіженький літній «фреш».

Посиди тут, біля річки трошки.

Серце просить... Ну а ти ідеш...

Боюся темряви. Бо у тиші,

В цій чорній тиші я – одна.

Боюся, коли полум’я дише

Так близько, що стають теплі вуста.

Розписує слова зима,

В багаття падають комети.

Ще є якась старовина

І новорічності квінтети.

Я танцювала вальс із вітром,

У небо сипалась калина.

В моїх долонях жило літо

 І білі пуп’янки шипшини...

Буденність і сірість вичерпують сили.

Без стимулу вже й непотрібне життя.

Де ж музика, щоб знову серце ожило.

Щоб знову злетіла на крилах душа?..