хоч без пера, бо втік прогрес, але душа в віршах присуня, хміліть фарби... десь там, десь... а тут слова пливуть в майбутнє, поміж ножів, чорнил і дюн, поміж дублерів й паразитів, торкнулись в серці ніжних струн, їх хтось таки помітив...
Дуже дякую Свiтлано. Бо це справді моя душа. Бо це справді моє терпіння. Бо це справді те що я хочу. Бо це справді є я. І дуже дякую за дуже гарний коменар, що справді задів мене і те що в мені тривожить! Дуже!!!
Знаєте, що помітила... Інколи читаєш рядки і бачиш життя людини: хвилини, роки... іноді ємоції, відчуття... буває аналіз... А є, що людина пише те, що всередині, тобто озвучує свою підсвідомість. І чомусь перше враження все ж озвучення, хоча по змісту то підсумок, аналіз... ДУЖЕ СПОДОБАЛОСЯ! 5!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
