Чоловіки не плачуть?... – це
брехня! –
І в них бувають слабкості
життєві!
Та інша справа – плачуть
крадькома,
Бо сльози не завжди такі й суттєві…
Чоловіки ніколи не прощають
зрад?... –
Це тільки ті, для кого
служимо ляльками
Яку йому погратись не дають,
Або ще гірше просто відібрали…
Чоловіки всі ловеласи й бабії?... –
Невже захоплення красою
грішно?
Якби вони нам не дивились
завжди вслід –
Картина ця була б невтішна!….
Чоловіки – це дуже сильна стать? –
Нехай твердять це усі дружно!
Якби таким не вважали б й ми
То й нам було б занадто скучно…
Чоловіки завжди у сексі
мастаки –
І легше досягатимуть оргазму?..
Та чи реально це без жінки
досягти..?
Насправді ні, я впевнена – ні
разу!
Чоловіки завжди доходять до
мети,
І знають завжди, що насправді
хочуть?..
Але тоді б вже й впевнені
були
Коли жінки їм голову
морочать…
Чоловікам в кар’єрі скрізь
везе,
Їм легше свій добробут
будувати?
Та як би був начальником й
коли
Якби нас не було щоб керувати…?
До серця шлях лежить у них
здавна
Чи через шлунок, а чи просто
страву?...
Так дивлячись чи є за що кормить
І чи за цю жінки візьмуться справу…
Чоловіки – усі мислителі й
творці?..
Так як же сьогодні тут з’явилась?...
Чи може я, по-вашому, уже
Із жінку-чоловіка
утілилась?..
Чоловіки – прагматики, ченці…,
Страшні невиліковні егоїсти?...
Так як же ми могли б тоді,
жінки
Важливе місце в їх серцях
посісти?...
Чоловіки в душі нарциси,
мовчуни?...
Так як по-іншому навчаться
цінувати
Красу жінок і щиру болтовою
Навіть тоді коли не маєм, що
сказати…?
А дружба чоловіча як граніт…
Нема нічого, щоб її
здолати?..
Так як же дружба з жінкою тоді,
Коли лиш цим ми можем їх
тримати?..
Чоловіки розумніші жінок?...
Тоді ж чому в тенета попадають?..
Й заради посмішок, а іноді й
брехні
Як лід на сонці надто швидко
тануть…?
|