Жінки – слабкі істоти на Землі?..
Можливо! Тільки звідки
розкажи,
В Надії, Вірі чи Любові
сила?...
Жінки – дурні, капризні
взагалі?...
Та чи не це насправді ж наша
сила?...
Жінки не вміють забувати про
жалі,
Так важко розлучаються з
минулим?... –
Але якщо в минулому був ти,
То чи хотів би щоб й тебе
забули?...
Усі жінки – плаксиві як
дощі…? –
Але ж веселка іноді приємна,
Та що приходить як спливає дощ,
В сльозах жінок не все завжди
даремне…
Жінки – природжені брехунки у
житті
Ошукують чи просто
недокажуть?... –
Всю правду іноді й не варто
говорить,
Бо за несказане до суду не
прикажуть…
І влада зовсім не пасує до
жінок?.. –
Так як же й вами ми зуміли
керувати?...
Та чи завжди покірну б ти
любив,
Якби не знала що де й звідки
взяти?...
Жінки не здатні чоловіка
зрозуміть?... –
Так як тоді і з вами й на
рибалку
Чи стадіон спішить чимало нас
Увечері чи раннім ранком…?
Вагітність кажуть красить всіх
жінок?.. –
Не буду в цьому я перечити
нікому,
Бо що за жінка й як пройшла
свій шлях
Якщо життя не дарувала
нове?...
Вісімдесят відсотків всіх жінок
Фригідні і холодні наче
крига?.. –
Так як же їм вогненно
запалать,
Якщо байдужість підриває
крила?...
Жіноча дружба не існує у
віках?... –
Не буду й з цим я сперечатися
даремно!
Бо тільки заздрістю притягую
жінок
Чи тих, що орієнтація таємна…
Жінки повинні зраду не
сприймать,
Прощати чоловіку все і
всюди…? –
Я згодна, бо де царство
почуттів,
Там непідвладні інші зайві
люди!..
Жінки зазвичай зрадою слабкі,
Нещадно залишають
чоловіка?... –
Можливо, адже вірні ми,
Лиш тому, що й без слів кохає
стиха…
Жінки – плетухи, стерви і
лихі?.. –
На жаль таких багато поміж
нами!
Жінки – транжирки..? –
Так чому б не тратити добра,
Там де самі даруєте
чимало?...
Жіноче "ні" – це рівноцінно
"так"?.. –
Не сперечатимусь, бо іноді
можливо,
Й сама не знаю де межа…
Бо ж «так», у «ні» …це надто
не можливо!
|