Белуччі

Вона була схожа на юну Белуччі,

Амур помилився, у неї не влучив,

Чи недодивився, бо вцілив у мене,

Коли я дивився на неї зі сцени.

Вона була точно, як леді Белуччі,

Волосся шовкове, а очі блискучі,

В кіно не знімалась, бо з іншої ніші,

 Про неї писались усі мої вірші.

Смугляве дівча із обличчям Белуччі,

Якби вона знала, як сильно я скучив,

Якби ж то згадала слова романтичні,

Які був на пам'ять для неї я вивчив.

Струнка, як черешня, парфуми від Гуччі,

Розлука прийдешня, печаль неминуча,

Я був тільки «за», та вона була «проти»,

 Зіграла гроза мого відчаю ноти.

До серця сто кроків, до книги - сто віршів,

 Минуло сто років і ми уже інші,

Та іноді сни шлють відлуння болюче,

Малюють портрети. Ну, майже Белуччі.