Роде ,мій, великий! Роде, мій, завзятий! Хто ж тобі накликав чи наслав прокляття?
Звідки впала зла ця кара на цвіт і коріння, чорним горем пронизала усі покоління?
Ой ти, горе, проклятуще не отруюй ядом крові, не губи невинні душі, не каліч нещасні долі.
Скільки спалено вже цвіту, і виплакано сліз? Скільки вже могил нарито і обірвано доріг?
Гірка, роде, твоя доля гірка і лихая: в кожній хаті твоїй горе обжинки справляє.
Чи то дід, чи прадід, а може і пращур зганьбили родовід на долю пропащу. . Роде мій великий, працьовитий,:не лукавий, хто замолить гріх твій невідомий з давніх-давен?
Хто розрадить твоє горе і прокляття зніме; хто засіє наше поле зернами новими?
Бідний роде ,мій, стражденний, за всі твої тіла й душі: за минулі, сьогоденні і прийдешні помолюся…
Дякую,Вам,пане УКРАНе за оцінювання та розуміння.Це скоріше не вірш,а плач приречених чи тягар прокляття.Коли з кожної родини,кожного коліна забирається з цього світу близька людина у розквіті сил, розум відмовляється це сприймати.Серце кричить а розум мовчить...Щиро дякую Вам за розуміння.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
