Для нас загадково навколо, Вітає могутності Слово, І творить святі чудеса, Щоб завжди сіяло життя. А ми нерозумні мов діти, Зробили непотріб у світі… Душі розпалили вогонь, Що робим – не знаєм, либонь… А, нам би радіти щомиті, Що ласкою, Бога омиті, Приймати щоденну красу, І пити Любов, як росу… І в дяку за всі нагороди, Горнутись до мами – природи, Плекати ясний земний рай, Що квітне, як пишний розмай. У Божій любові хвилини, У Всесвіт летять, як перлини, І щастям вертаються знов… Хай множиться, Божа Любов!!!
Гарно! Те, що вірш вчинити здатний, Важко навіть осягнути. Вірш – то пломінь благодатний І без рими може бути!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")