Не щирі люди ми, зовсім ми не щирі, покинуті в безодню слів. Все думаємо, гадаємо,що вже давно втекли від темряви, війни. Гадаємо воля - це стан, не бій, журба і самовладя. Гадаємо, воля слів завжди була. Та ні, сидиш ти в прірві в темноті. Нутро твоє блукає у багнюці, Душа застрягла у дуплі, а тіло вже давно загнило заздрістю, брехнею. Змінились правили життя, не ті вже люди, і не те буття. Вже люди стали, наглі і байдужі, до правил, до цінностей життя. Ми робим те, що робить нас слабкішими.
Примушує задуматись "не ті вже люди, і не те буття.." я трошки незгідний, вони були є і, напевно, будуть різні. Згадалися слова, одного відомого персонажа Булгакова, що казав - люди не змінюються... Технічно вірш потребує допрацювання, у кожного рядка повинна простежуватись спільна для всього вірша структура - наголосів і кількості голосних букв, при чому, як правило, цю структуру задають перші два рядки. Пишіть і надалі, відточуйте талант.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
