[b] найплинна ніч і день як вічність і червень в черевці жука в якого крильця - блискавичність ні наздогнать ні відшукать той тьмяний слід коротконочий на всохлій вигону росі і домовинно-трунні ночви де лиш метелики-мерці закарбувалася світлина у підсвідомість – у бурштин кульгава ніч короткоплинна і ритм оцей – лиш ти-лиш ти
коли це все?.. кружляння колом з років в роки - з років в роки на посміх з «ніде» до «ніколи»… чорніють фотки як круки ні! не пожовклі а лиш чорні (фотограф певно перебрав) шопенні вже – колись мажорні спливають звуки з-під ребра з-під шостого де щось рожеве співало тріпалось жило… рожеве зсохлося в іржаве минулось-загуло-пройшло
у ночі дихання коротке тим пак у червня при кінці й похапливо хапаєш ротом мить – як синиця у руці пітьма і темрява і морок то друзі плівки забуття…
Зворушливо гарний вірш Бачу у вас із настроюванням тексту виникли проблеми - під час редагування видільть текст а потім задавайте бажаний шрифт, розмір чи колір. Удачі!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
