Поезія, як і мистецтво взагалі, має змогу, не дану іншим галузям людської діяльності, стирати межі часу, оживляти вкрите пилом років, робити відчутним для всіх далеких одного від одного поколінь і видими для кожного людського ока - образи героїв, які справді існували, і героїв, які могли існувати. Іноді якраз ці останні образи бувають переконливіші, ніж суто історичні, як, наприклад, в цій поезії. У цьому вірші, як і в твоїх попередніх, мене, Наталко, приваблює пластичність, мальовничість, рясність фарб, те, чому в тебе варто не соромитися вчитися багатьом авторам сайту. Наснаги!.. Дякую за гарний вірш.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
