Мій бідний Янголе, в старих потертих джинсах,
В китайських капцях, зношених до краю,
Не мушу, але знову пробачаю
Твоїх фантазій невгамовний плин.
Ти знову "поза зоною"?...Авжеж,
Сховався поміж рим і знову мрієш?
Хоч зрідка поглядай мигцем
На грішне тіло...
Мій бідний Янголе, як зможеш, подзвони!
А я буду чекати, обіцяю!
Ти знов забув? Блукав серед світлин
Омріяного Раю?
Серед обмежень, правил і вимог,
Тобі зі мною тяжко, точно знаю,
Пробач мій Янголе, та в світі порожнин
Я теж шукаю втраченого Раю.
А в мене знову вкрали телефон...
Ти кажеш, що дзвонив?...Та я не чула...
Моє життя, твоє життя - шаблон...
(Здалось, чи може справді я зітхнула?)
Мій бідний Янголе, сховавшись за вікном,
Мені тихенько подаєш сигнали,
Та я не чую,
Бо живу за склом
Придуманого Раю.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
