Летить журба в безмежну вись, У простір неба... Напевно,пізно вже просить, Мабуть й не треба?.. Живуть у пам"яті слова, Що серцю милі... Вони лишилися в мені, Але безкрилі... Вслухаюсь...,в темряві чиїсь, Не рідні кроки... Для тебе ця розлука мить, Для мене роки... Твою невпевнену ходу Дає уява... І я приблудою ходжу... Не маєш права, Мене навіки приручить, А потім згинуть! Прошу,благаю,повернись В любу годину...
|