Про
рибака
Ти
пив «пьєтдисєтку» на березі ставу,
Закинувши
вудку сміливо, мов тещу,
Ти
був рибаком, добре знав свою справу:
«Черв’як
на гачечку, закинь його вище».
Та
в цей пізній вечір тобі не щастило,
Бо
ніц не клювало, немов поздихало,
Ще
трохи й вечерю носитиме мила
Борщу
повну банку, а, може, і сало.
І
ти нервував, наче окунь у діжці,
Якого
засолять – і на сковорідку,
Свербіло у скронях і трохи в печінці,
Хоч
так, як сьогодні, ти пив дуже рідко.
І
раптом «буль-буль» - і засмикалась вудка,
Почав
ти тягнути… Це, мабуть, акула,
Бо
важко ловити, бо булькає хутко…
Зловив
ти з води не акулу – гуцУла…
Який
собі мирно у ставі купався,
Змиваючи
сажу – сліди кочегарні,
Ти
– щедрий рибак, ні на мить не вагався,
Налив
і гуцУлу, щоб дні були гарні.
|