Чорні вони виходять зі своїх пустель Абрахам поможи йому боже воскреснути Прірва вирве вітер навкруги пастель Кров ще на свіжих-свіжих та ніяк нехрещених Драма бо така як і вчора весна Враз тільки накип на віях сохне Ікар з-під коліс вивертає вона До сивих до гнізд на стареньких на соснах І шахтами Заростаємо в день Аж вістрями вибухає у вічка Чорний він випаде із кишень Мідяк куцо-куций на нічку-калічку
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Так! На все треба час! Час усвідомити, відчути, що життя і події не обов'язково руйнують тебе, часто вони просто випилюють в тобі найкращі грані як в діаманті!
у Вас 
0
