Я світу променів боюся.
Я в темряві легко дишу.
Добру я у лице сміюся
Та долю я людську кришу Руйную паростки надії
Та розлад сію звідусіль
В помічниках-лукаві змії
Повзуть до ніг моїх з довкіль В твій дім заходжу я щоночі
Та щось тихесенько шепочу
А зранку. як розплющиш очі
Ти зробиш все чого я хочу Та супротивники щоранку.
Щоб помішати моїй владі.
Тебе чекають біля ганку.
Мій план руйнують в Райськім Саді Двобій триває цей вже вічність
Та лише ти, мій друг, у змозі
Цю ситуації комічність
Вже розрішити на порозі
| 
у Вас 
0
