Я світу променів боюся. Я в темряві легко дишу. Добру я у лице сміюся Та долю я людську кришу Руйную паростки надії Та розлад сію звідусіль В помічниках-лукаві змії Повзуть до ніг моїх з довкіль В твій дім заходжу я щоночі Та щось тихесенько шепочу А зранку. як розплющиш очі Ти зробиш все чого я хочу Та супротивники щоранку. Щоб помішати моїй владі. Тебе чекають біля ганку. Мій план руйнують в Райськім Саді Двобій триває цей вже вічність Та лише ти, мій друг, у змозі Цю ситуації комічність Вже розрішити на порозі
|