Заглядає сонце в шпарку, Що пробилося крізь арку, І лебідоньку кохану Пестить в ліжку Юліану. А вона від сну рум’яна, Дивна чічка полум’яна, Розпустила довгі коси, Лиш сопе кирпатий носик. Сни для неї найдорожчі, Після сну сміються очі… - Чуєш, любко, озовися! На світ Божий подивися, Погляд свій даруй ласкавий, Я приніс горнятко кави…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
