Ах, що там на річці - примара чи ні: Білим куриться димом і сяє Металом на сонці? Ах, що таке чується там, в далині. Звуки ці мов солодка знемога назустріч летять!
Передчуття не підводять мене, Підло не зраджують очі. Буцімто лебідь по хвилях пливе - Білий іде пароплав.
А край поручч там, на палубі, ще Хтось сміється, і плаче, й махає хустинкою радо? Лагідний вітер весняний несе Мені в голосі ріднім Знайому знемогу навстріч.
Передчуття не збрехали мені, Підло не зрадили очі. Ту, що я бачив колись уві сні Гостею навстріч несе пароплав!
Спущені східці - юрба попливла: Пасажири, матроси, прощання і зустрічі, гомін. Квіткою серед юрби розцвіла Дивноока красуня, що серце взяла у полон!
Передчуття не збрехали мені, Підло не зрадили очі. Гоpло здавило я весь у вогні Ніби по сеpцю іде пароплав!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
