Болить мені, болить, мій незрадливий друже, Розрай тяжку біду... Мовчить байдуже – Спокута забуттям.
Болить мені, болить мій справедливий Боже, Просила б смерті, знаю: не поможеш – Спокутую життям…
Болить мені, болить, моя старенька ненько. Жалію... Не скажу... Лише легенько, Де серце, ніжно-ніжно пригорнуся, Сльозою змию горе, помолюся, Бо тут спокути храм.
|