ВОВКОМ САМОТНІМ
Ти чуєш, Рідна, надрив і тугу?
Не спиться нічку, не спиться другу,
Серце - у щебінь розбитий камінь,
Вовком самотнім світом блукає.
Чуєш, Кохана, струну від скрипки?
Спрагла душа вібрує, мов липка,
Смичком розлуки, що гострим лезом
Серце я вирвав - тобі належить.
Чуєш, як страшно, як вию вовком?
Вітру стає хай журба заголовком,
Уроком тим, хто має вовчицю
Й за златом подався поза границю.
Кожному - щастя власного лісу,
Що змінить холодну розлуки завісу,
Міцність душі та з потугою оленя,
Ту, що черпаєм з криниць наших коренів.
Чуєш, Кохана, пісня струмками
Лине потоком, горе-думками?...
Я повернуся вдень чи вночі,
Дай лиш від серденька свого ключі!
Додав: мартин (29.07.2012)
| Автор: © Роман Лесюк
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА