ДЕ ТИ???
Знову жили рву з відчаю,
Щоб на місяць не завити,
До постелі й відключаюсь,
В пащі сну, немов убитий.
Де мій рай обітований?
Де едем - оаза щастя?
Весь в трудах і обірва'ний,
Ще й мозолі - хай їм трясця.
Де ти, люба і кохана,
Повна таця із млинцями?
Чи година та настане,
Щоб наїстись до нестями?
Де ти, сонечко гаряче,
Кіс твоїх шовки розкішні?
Серце зсохлося козаче
Без солодких вуст надніжних!
| 
у Вас 
0
