Андрію, тепер я зрозуміла, чому Ви свій вірш віднесли до категорії "вірш-усмішка" - тому, що ця сама лагідна усмішка не сходила з мого обличчя(і, впевнена, у кожного, хто сухав його) на протязі всього виконання і ще й тепер свічуся, дякуючи Вам. Все, йду до свого "діда" зараз же, хай послухає й він.
Молодець! Любов -це вічне почуття і кращого в житті нема. Заходьте - пригощу теж вас гумором... З повагою, Алла Баранкевич
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.