Життя
Я думала-весна вирує, Якісь всі дивні кольори, Коли заглянула у "віконце", А там-дощі,опавшії листки! Коли ж пройшла,ти,весно-красна? Де літо тепле,спекотне? А пшениці вже у покосах, І старість в гості зазирне. Буду любити щедру осінь, Пожовклі клени і дуби, І горобину буду рвати, Збиратиму життя плоди. Люблю і зиму,але прикро Змиритись з дійсністю у снах. Хай буде сніг і бур"я, зливи, Не у житті а на вісках!
Додав: dolia (05.08.2012)
| Автор: © Dolia
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1407 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА