*** Усе, що треба лиш поету, Це волю пташиного лету, Це трохи тиші й розуміння, А також – чистоти сумління. Бо тільки вільний щастя має, І серцем, й духом розцвітає, Думки його весь час в блакиті Шукають рими нерозкриті. Лише у тиші музу чути, Слова її звучать лиш раз, Умій слова її почути І зберегти умій, для нас. Якщо не можуть зрозуміти Віршів твоїх і нанівець Зводять усі твої старання То це напевно вже кінець. Якщо ж в тобі сидить нечистий, То не берися за перо, Бо тільки світле, щире й чисте Пише вірші й творить добро. 3год 01хв.(ночі) 5.08.2008р
|