ВЕРЕСЕНЬ Оберни свої сни павутинням легким, В небокрай голубий відпусти назавжди. А птахам, що летять в вирій клином струнким, Побажай у свій час повернутись сюди. Вереснева пора ще побавить теплом, Ще в зелених садах буйство айстр і жоржин,- І нехай все частіше дощить за вікном, – Ти у серці гарячу любов збережи.
ЖОВТЕНЬ Яка ж ти чудова, жовтнева пора, Дивуються очі твоїм кольорам. У скринях Природи багато добра,- Вона без жалю віддає його нам. В усьому - любов, і в краплинах дощу, І в листі багряному, і в небесах… Від себе журбу назавжди відпущу, Щоб сяяло сонце в думках і в очах.
ЛИСТОПАД Згасають квіти, облетіло листя, Птахи чекають на холодну днину,- Лише палає горобин намисто, Та ще голубить сонечк калину. Нехай дощить, і швидко день минає,- Я свічку запалю на підвіконні… Маленький вогник душу зігріває В солодкім листопадовім безсонні.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
