І не важливо скільки віршів написала, Важливо те, що душу я свою вкладала, Душа моя у всьому, що торкалась, Любила все, що навкруги і жити Правильно я намагалась.
Живу я гарно, люблю життя, Люблю людей й понад усе люблю дітей, Дорогу, звірів і пташки, І небо синє й зірочки, Усе, що бачу я кругом, - усе люблю я загалом.
А квіти, квіти всі живі, Вони говорять все мені, І цвіт дерев і всю красу, І Землю матінку мою, Яскраве сонечко люблю, люблю, люблю, Живу немов я у раю…
А рай – це спокій у душі, Гармонія у всьому, І жити хочу – бо люблю, Щаслива дуже – так люблю, Бо я живу… і житиму з любов’ю…!!! (Катерина Веремчук)
Дуже красиві рядки! Це прекрасно - просто любити життя!!! Я бажаю, щоб життя так само любило Вас!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за