Дід Павло в садку застав маленького злодюжку, Ледве той устиг залізти на стареньку грушку. Дід добряче придивився - то ж хлопчак сусіда: - Як тобі, малий, не сором красти груші в діда? Я впізнав тебе, злодюго. Врешті, сину вражий. Швидко, хлопче, скач додолу. Бо я батьку скажу. Той догриз спокійно грушку. Глянув десь угору: - Чуєш, тату, то про тебе дідо там говорить. Злізь скоріше трохи нижче, бо не чути, тату. Дід Павло тобі, напевне, хоче щось сказати.
Щиро дякую, пані Катерино! Якщо усміхає,- значить гумор непоганий.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
