Дід Павло в садку застав маленького злодюжку, Ледве той устиг залізти на стареньку грушку. Дід добряче придивився - то ж хлопчак сусіда: - Як тобі, малий, не сором красти груші в діда? Я впізнав тебе, злодюго. Врешті, сину вражий. Швидко, хлопче, скач додолу. Бо я батьку скажу. Той догриз спокійно грушку. Глянув десь угору: - Чуєш, тату, то про тебе дідо там говорить. Злізь скоріше трохи нижче, бо не чути, тату. Дід Павло тобі, напевне, хоче щось сказати.
Щиро дякую, пані Катерино! Якщо усміхає,- значить гумор непоганий.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
