Чергова ділова мандрівка. Нічне купе, нічний експрес. Коліса в такт – стара платівка. Її думки мандрують десь. Далеко від шалених буден, Важливих зустрічей, угод, Лиш наодинці бізнес-вумен, Суворий нехтує дрес-код.
ПРИСПІВ: Жіночі милії капризи, І у очах – за чимось тихий жаль, І у руці її ескізи, Любов на серці і печаль.
Які часи – такі й герої, Тому і більшає принцес, У обладунках та при зброї, Що не чекають вже чудес. Минає ніч, пливе неквапом, Горнятко чаю на столі, У двері стук і думка раптом… Та ні, міняють гривні на рублі.
ПРИСПІВ: Жіночі милії капризи, І у очах – за чимось тихий жаль, Лишилось все в купе - ескізи, Любов, надія і печаль.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
