Небесна синява вгорі І вітер віє по чолі Я хочу бути на горі Кричати так щоб чули мене всі Я хочу серце вирвати з грудей І кинути його на тих людей Яких ненавиджу я до костей Я хочу Землю обійняти Я хочу всіх нагодувати Я хочу всім так угодити І хочу всіх так полюбити Щоб не хотілося кричати І душу й серце виривати Стояти тихо на горі І слухати стук серця у душі Ловити кожен подих вітру І бути "кимсь" для цього світу.
Я також себе не вважаю поетом, але вірші народжуються у моїй душі і я їх записую. На цьому сайті я багато дечому навчилася, і вірші мої вже стали не такими кострубатими, як були спочатку, але вчитися ще мені, і вчитися... Милостиво прошу на наш сайт! Тут Ви знайдете однодумців, друзів і порадників, якщо, звичайно, Ви цього забажаєте. Про вірш скажу, що емоційно, він мені дуже сподобався і тема класна. Дерзайте! Наснаги!
Так інколи роздирають душу думки :"хто я ? ","що я ?" Коли нарешті , здається у всьому розібралась , все зрозуміла юіду по плану .Починають прокрадатись підозри , а може це не так , а може це не я ....
Класний вірш у Вас получився.Так хочеться бути кимось для цього світу.Звісно,браво,поетесо!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
