ГЛАС НАРОДУ

співомовка

у дусі С. Руданського

У буфеті депутат

Розлютився не на жарт:

- Ані шинки не бажаю,

Ані смажених курчат!

Кожен день одне і те ж –

Через силу, а не впхнеш.

Як так йтиме і надалі –

Простягнешся – та й помреш!

Інші стали позіхати:

Винних треба покарати…

Ми ж вирішувати маєм

Довжелезну низку справ…

Почали оце…дебати,

А, як рішення приймати –

Так у клятому буфеті

Повний брак принадних страв.

Кухар дума: - що ж робити –

А як скажуть: - увільнити!..

Чим тоді триматись будуть

Жінка, дітки і брати…

Третій рік я їх годую,

А тепер з чиєїсь дурі

Із нагрітого гніздечка

У широкий світ іти?

Ні, так далі не підЕ –

Вихід він якийсь знайдЕ.

Підхопився. Грим дверима!

Мить, а він назад вже йде.

Та не сам, веде дідочка…

Той дрімав у холодочку.

А худий!.. А вже подертий!..

Місяць точно, що не їв.

Кухар діду: - їсти хочеш?

Дід відкрив блакитні очі:

- Я до їжи не охочий…

Краще б щось перехилив.

- Добре! – кухар відповів.

Ось заходять до буфету –

Кухар в імпортних штиблетах,

А дідочок у чоботтях,

Що і вовка здатні з’їсть.

- Тут сідай! – кухАр вказУє,

А дідок не ремезує.

Нахилив чотири склянки

Та й курчаток вм’яв штук шість.

- Добре, діду?

                          - Добре, синку!

- Шинки хочеш?

                                 - Дай і шинки.

Зголоднілі депутати

Поставали  круг ньогО.

- Слухай, слуги, глас народу!

Добра шинка?

                          - Ох, і добра!..

Як би жив при цім буфеті,

Був би хлопцем ого-го!

У буфеті депутат

З’їв і шинку, і курчат.

Він слуга свомУ народу,

А народ не любить зрад.

Проти нього не попреш.

Як накаже, дідька  вмнеш

Кухар руки утирає:

З цим дідком не пропадеш!

1994