ДОПОКИ Я НЕ ВМЕР

Допоки я не вмер

Не дай мені втопитися, спускаючись на дно,

Я стану кращим, каючись. Тобі б не все-одно…

Твоїм я буду янголом і завтра, і тепер,

Допоки ти зі мною ще, допоки я не вмер.

Минає час -  не вернеться, на скронях – білий сніг,

Я більше не зламаюся - біду здолати зміг,

Настане день, коли помру – ти сліз гірких не лий,

Для тебе буду пастором, допоки я живий.

У мене всі не вірили, я йшов на стежку зла,

Та раптом це змінилося – до мене ти прийшла,

Для тебе став наставником, я вже не Люцифер,

А ти – моя цілителька, допоки я не вмер.

Презирство пив я літрами, а потім – руки мив,

Твоє кохання піснею змінило мій мотив,

Я був рабом самотності, та голос ніжний твій

Вказав дорогу радості, блаженства та надій.

Дозволь не зіпсуватися, вже зла наївся вщерть,

Не доторкнутись вічності, бо всіх полює смерть,

Зі мною ти залишилась, вже спільний наш бар’єр,

Допоки ти зі мною ще, допоки я не вмер.