Будинка в мене ще нема, Хоч скоро буде вже зима, Та руки маю я , аж дві- Пригорну квіточки живі.
Та ноги в мене є прудкі І від трави, вони липкі, Але ступаю залюбки І в ніжних почуттях думки.
А навкруги прекрасний світ, Милює зір мій буйноцвіт І музику я скрипаля, Почула тиху іздаля
Мелодію сумну скрипаль, Так гарно грав,свю печаль... Віддала гроші з гаманця,- Горнула музика оця.
А завтра сонце знов прийде І мрія в серце увійде, Бо місяць руки простягне, Все інше - це не головне.
|