Коли в похмурім небі кружать круки, А смуток в серці наче океан Бурлить коловоротом озвірілим… І душу рвуть у шмаття вічні муки, А у середини, в мені такий буран, Що вити хочеться у небо почорніле.
А раптом хтось почує й допоможе, Підійде тихо й руку простягне Мені такій байдужій і змарнілій … І скаже, посміхнись, і ти все зможеш. Та все погане швидко промине, Якщо є віра в серці не зрадлива.
Коли у яснім небі ні хмаринки, А сонце в піднебессі, як ліхтар Осяє все навколо теплим світлом… І висушить усі від сліз краплинки, І прожене з душі усіх примар, І зробить світ навколо більш привітним
Дуже чуттєво мов з надривом написані рядки, дозвольте кілька порад: "А у середині..." трошки недобре, збій наголосів, може замінити на: "А в середині, мов застиг буран", "І скаже..." тут багато сполучиків, трошки якось би їх скоротити, наприклалад "І скаже: "посміхнись - усе ти зможеш..."
Мені знайомі Ваші почуття, дуже важко почувати себе у хвилини випробувань самотнім. Ну що Вам можу ще сказати: Посміхніться, Ви все зможете, все буде добре, допоки ще буде сходити вранішнє сонце на сонну землю, є ради чого Жити. Всьго найкращого
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком! 