БОЖЕВІЛЛЯ

З тобою поряд мушу бути, біля,

Торкнемось щастя – докладу зусилля,

Ну а без тебе в мене божевілля.

Я в пастці в мить, коли тебе немає,
Ще й заливаю горе теплим чаєм

І про печаль мовчу. Ніхто не знає

Про почуття мої, лиш ясні зорі,

(Небесні вічі, свічі вечорові)

Та мудрий клен зелений там надворі.

Самотності кричу: «Усе, доволі»,

Сповна напився я такої волі,

Та смуток виграє свої бемолі.

З тобою мушу поряд бути вічно,

Життя без тебе – каторга трагічна,

Допоки я з тобою, пряна ніч нам

Безмовно, та шепоче про кохання,

Всі ті, які живуть в мені, зізнання,

Бо ти - моя найперша і остання.

З тобою поряд мушу бути, біля,

Без тебе обсипаю рани сіллю…

Не доведи мене до божевілля!