приїхала до невістки в гості свекруха лихая скоса глянула на постіль, як спати лягають потім глянула в кастрюлю що їсти зварила подивилась,подивилась та й каже сварливо -ти, невістко, не охайна робиш все невміло. дівкою була ти файна,тепер знай же діло! накривай на стіл хутненько!що стала як стінка? ковбасу клади і сало і щоб не маленько! та горілочки побільше випить щоб добренько. ось тоді і поговорим що і як робити та скоріше, ти невдахо, он вже плачуть діти! тут невістка біга хутко на стіл накриває ковбасу кладе і сало, спиртне наливає. а свекруха лише скоса на стіл поглядає. аж тут раптом до обіду син її вертає тут вона давай і сина по своєму вчити - ти синочку мій рідненький , моя ти дитино, не давай ти цій лигусі й розігнути спину на городі нехай робить,та глядить дитину! а ти ж любий мій синочку ляж поспи згодину.
Як кажуть." не буває диму без вогню",тож і ваш вірш написаний під впливом правдивої реальності,бо мало коли свекрухи жалілю невісток.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")