|
Над життям, ніби
хмара, нависла біда
Ніби вранці туман
над карпатськими горами.
Ніби в річці, у
повінь, каламутна вода.
Розряд грому між
нашими бідними долями.
Ти холодний, мов
крига, я – зітліла на грань.
В батарейках
співпали два плюси й два мінуси.
Я благаю, будь
ласка, мене ти не рань.
Чому ж серце твоє
на Північному полюсі?
| 
у Вас 
0
