Наростає тривога в душі...
Наростає тривога в душі, Ніби знову мені 18, Ніби серце у грудях моїх Не любило уже разів 20. Я ж усе це не раз пережив, І не раз говорив, що кохаю, Болем серця не раз я платив За бажання попасти до раю. Я не вірив у те, що любов Знову зможе мене захлеснути, Раптом стане гарячою кров, Ніби випив чаклунської трути. І обпікшись не раз і не два, Я не можу уже зупинитись, Бо любов, як джерельна вода – Хіба можна її не напитись?.. Я не знаю, що далі будЕ, Чи відкрию тобі свою душу, Чи скажу, що кохаю тебе, Чи замовкнути серце примушу… Але блиск твої ніжних очей, І спокійний та лагідний голос, І привабливий порух плечей Серце змусили бити на сполох. Та даремно воно так тремтить, І нічого між нами не буде – Крик кохання із вуст не злетить, Серце з часом принишкне у грудях. Кожен з нас посумує, зітхне, Пошкодує, що нам вже не 20… І, можливо, життя промайне Без любові, без втіхи, без щастя…
Додав: KASS (23.10.2012)
| Автор: © Любомир Малинка
Ключові (? ): кохання
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя