Вт, 24.12.2024, 04:51
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3398]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [320]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

Гетьманські погони.



Наказом ч. 339 від 20 липня 1918 року (за Гетьманщини) установлено таку форму військової присяги:
 
"Обіцяю й присягаю Всемогущим Богом і святим Євангелієм, що буду служити, не жаліючи свого життя, вірно і щиро аж до останньої каплі крови Українській Державі і Ясновельможному Гетьманові, верховному вождєві Української Армії і Флоту. Я буду ставити в усіх випадках якнайбільший опір ворогам Української Держави, буду пильнувати всіх інтересів Української Держави й взято берегти доручену мені службову таємницю і слухатись без заперечень наказів для потреби служби й держави, совісно виконувати всі мої обов'язки й нічого за для власної користи не робити такого, що перечило б моїй службі й присязі. Я ніколи не покину своєї частини й свого Прапору і в усіх випадках буду поводитися, як личить чесному, вірному, совісному, хороброму й свідомому (офіцерові, або воякові). Хай мені в цім Бог допоможе! На закінчення цілую Святе Письмо і Хрест мого Спасителя. Амінь".
http://ukrstor.com/ukrstor/soluha-dogovir.html#d4
 
На тім березі річки зійшла нанівець стрілянина.
Переправа горить і метаються коні в вогні...
За рікою, на сході, розп'ята лежить Україна
Там сьогодні осанну співають в церквах Сатані.
 
Не сумуйте, Панянко, хто зна, що на нас ще чекає.
Ми "Під синьою пляшкою"[1] може, зустрінемось знов
Чи оркестр духовий нам в Хрещатому парку[2] зіграє
І закружить у вальсі нас давня юнацька любов.
 
Все, поручнику[3], досить! Хуткіше, відходити треба,
Збережіть у душі світлі спогади про вояків.
У полеглих в очах розчиняється синєє небо,
Жовте поле прикриє колоссям пшеничним живих...
 
У нагрудній кишені пробиті гетьманські погони[4],
А поверх однострою даремно лежить оберіг.
Скільки міг, значковий[5], ти своїх прикривав від погоні
І вже сотником[6] впав, мов в траві відпочити приліг.
 
Ти беріг ті погони, бо в них присягав Україні,
Їх під серцем проніс через безліч боїв і доріг,
Не зганьбив навіть в смерті шляхетного роду старшини...
Тільки власним нащадкам вручити погони не зміг.
 
Не держи на нас зла, що не можем забрати з собою.
Й поховати по-людські в незнаній чужій стороні.
Тут багато таких, що не вийдуть ніколи із бою...
Бо життя віддали у нерівній жорстокій борні.
 
--------------
1. Галичанин Юрій Кульчицький у 1686 році відкрив у Відні першу в Західній Європі кав'ярню «Під синьою пляшкою», що існує до сьогодні.
2. Хрещатий парк — парк у Києві, закладений 1882 року як Сад Купецького зібрання, на схилах Дніпра, вздовж Володимирького узвозу (Олександрівської вулиці).
3. Поручник в армії УНР 1920 року відповідав званню "значковий" армії Гетьманату 1918, суч. "ст.лейтенант".
4. 16 черв. 1918 в армії Української Держави запроваджено погони – польові (захисного кольору) і парадні (кольору роду війська) та для офіцерів і генералів із золотого або срібного галуна. За Директорії УНР військ. звання і рангові відзнаки (погони), встановлені П.Скоропадським, були скасовані. Наказом військ. мін-ва від 8 січ. 1919 встановлені ранги відповідно до посад і відзнаки на петлицях (комірі).
5. Значковий - старшинський ранг, введений у 1918 р. відповідав поручнику і штабс-капітану без двох років старшинства в чині. На погонах по 2 ромби на кожному.
6. Сотник - старшинський ранг, введений у 1918 р. відповідав сотнику і капітану, суч. "капітан". На погонах по 3 ромби на кожному. Тут у тексті замість одного ромбу - отвір від кулі.
 

Додав: Michael (04.11.2012) | Автор: © Michael
 
Розміщено на сторінці: Громадянину, Вірші про військових, армію, Вірші про Україну

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 4461 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
1 Asedo1949 • 01:14, 05.11.2012 [Лінк на твір]
Знаєте, а мене пройняв Ваш вірш. Багато полягло славного люду за свої переконання і наше сьогодення. Слава героям України!!! 55555
avatar
3 Michael • 06:09, 05.11.2012 [Лінк на твір]
Красно дякую за відгук! respect
avatar
2 malovana • 04:16, 05.11.2012 [Лінк на твір]
А вірш гарний,добре побудований, торкається душі 55555
avatar
4 Michael • 06:11, 05.11.2012 [Лінк на твір]
Щиро дякую за добрий коментар! yes
avatar
5 LedyDelfin • 09:58, 05.11.2012 [Лінк на твір]
У нагрудній кишені пробиті гетьманські погони,
А поверх однострою даремний лежить оберіг.
Скільки міг, значковий[4], ти своїх прикривав від погоні
І вже сотником[5] впав, мов в траві відпочити приліг -- up

і героїзм - і безвихідь... і смерть - і вальс під духовий оркестр у Хрещатому парку... передали і настрій і думку, ідею і відчуття... вірш сильний... yes

За рікою, на сході, розп'ята лежить Україна
Там сьогодні осанну співають в церквах Сатані... -- так... і сьогодні також...

А поверх однострою даремний лежить оберіг... -- надаремний оберіг -- так трагічно звучить цей рядок... ніщо не рятує...
avatar
6 Michael • 11:34, 05.11.2012 [Лінк на твір]
Низький уклін, за Ваш коментар! 55555
avatar
7 Pylyp • 01:53, 28.02.2014 [Лінк на твір]
Жаль, не вдалось  послухати! Ви вже привчили мене до прослуховування, а тут - обмежений доступ. Гарно!
avatar
8 Michael • 06:48, 28.02.2014 [Лінк на твір]
Дякую! То не від мене залежить. Пані композитор та виконавиця, канадійка Людмила Годзюмаха, на жаль обмежила доступ до цього старшинського вальсу  smile


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")

leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz