настане пора – я тебе обійму на прощання!
до самого-самого теплого серця мойого тебе пригорну:
моя ти любове, моє ти безмірне кохання!
журливо всміхнусь і легенько востаннє зітхну…
розправлю в потоках ефіру тобою даровані крила:
нема каяття – і не треба мені вороття!..
я так тебе лагідно, так навзаємно любила –
єдине моє! незрадливе, натхненно-прекрасне Життя!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
1
