Пн, 23.12.2024, 13:09
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3397]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [320]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Сон


 День почався як звичайно, і як звичайно, нічого хорошого цього дня Петрусь не чекав. Зате чекали на нього! І не де небудь, а біля самісінького пїд'їзду його будинку. Але все по черзі.
Уроки скінчилися і Петрусь, човгаючи ногами по асфальту, плентався додому. Ні, двійки тут зовсім ні до чого! Хлопчика турбували інші неприємності, і ці неприємності вже сиділи на лавці біля Петрикового пїд'їзду.
- Ти диви хто йде! Привіт, покемон!
Це обізвалася найголовніша "неприємність" - тринадцятирічний заводій місцевих хлопчаків на прізвисько "Олігарх". Взагалі-то звали його Олесь, але хлопець дуже не любив це ім'я, вважаючи його дівчачим. І непереливки було тому, хто, не подумавши, називав хлопця Олесем. А поряд, як завжди, крутилися, мов супутники біля планети, двоє його друзів: дванадцятирічні Сірий(Сергій) і Тимон(Тимофій).
- Ну, привіт...- неохоче привітався Петрусь.
- Давай, воруши клешнями! Будемо з тебе мужика робити! - загиготіли хлопці.
Петрусь, втягнувши голову в плечі, підійшов до лавки. "Олігарх" "лагідно" поплескав хлопчика по спині, та так, що той ледве на ногах встояв.
- Не бійся, бити не буду...сьогодні, - посміхнувся хлопець "десятирічній малявці" із висоти своїх тринадцяти років, - я сьогодні добрий! Ось, тримай, від серця відриваю! - і "Олігарх" дістав із кишені цигарку.
- Давай-давай, покемон! - сміялися хлопці - Затягуйся, нам не шкода!
Петрусь ніяково топтався на місці, а в голові вихором промайнули думки:"Вдома почують - лаятимуть! Не візьму - хлопці не відчепляться! Що ж робити? Може й справді один разочок спробувати? Від одного разу нічого ж не буде!"
Коли це двері під'їзду відчинилися і Петрусь метнувся до входу, на ходу гукнувши,
- Дякую! Іншим разом спробую!
- Покемон, він і в Африці покемон! - зареготали хлопчаки.
   Весь вечір думав Петрусь про ту цигарку. Вже й спати час, а невеселі думки все кружляють у його голові. Нарешті сон здолав хлопчика. Здавалося щойно лише закрив очі і...він опинився біля багатостраждальної лавки. А на лавці сиділа, дриґаючи ногами...велетенська цигарка!
- Привіт, Петрику! А я на тебе чекаю! - весело заторохтіла цигарка, - Дуже хочу з тобою товаришувати! Ти тільки подивися яка я гарна! - виспівувала вона, взявшись в боки худими руками.
А ще я ось так умію! - і цигарка випустили прямо в обличчя Петрикові величезні кільця диму.
Петрик із жахом дивився на цю "красуню": жовті зуби, сіре обличчя, пальці із коричневими плямами! А подих! Як у динозавра!
- Петрику! Петрику! Ну чого ж ти мовчиш? Лише один разочок спробуй і будемо друзями на все життя! - хриплим голосом виспівувала цигарка, а потім розреготалася, але зайшовшись кашлем, зупинилася.
- Дай я тебе обійму, мій голубчику! Ми будемо найкращими друзями! - і дивне створіння потяглося до хлопчика кістлявими руками.
Петрик відчув, що ще трохи і він задихнеться в тих обіймах!
- Ні! - закричав він, рвонувшись з усієї сили, - не хочу я з тобою дружити! Геть від мене!
І...прокинувся!
Цей день почався як звичайно. Сніданок, школа і..."неприємності" біля під'їзду. Та все ж таки цей день був особливим! Повернувшись зі школи, Петрик сміливо підійшов до хлопців, що оцінювали новий мобільний телефон "Олігарха".
- Привіт! Я не буду палити і вам не раджу! І я не покемон, звати мене Петро! - хлопчик спокійно розвернувся і зайшов до під'їзду. А розбишаки так і застигли із роззявленими від подиву ротами.

Додав: taisa75 (04.12.2012) | Автор: © Тая
 
Розміщено на сторінці: Проза, Цибульська Таїсія, Проза для та про дітей

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3840 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
1 Koshkina • 18:47, 04.12.2012 [Лінк на твір]
Повчально для дітей
avatar
2 taisa75 • 19:51, 04.12.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Ірина!
avatar
3 Pylyp • 20:26, 04.12.2012 [Лінк на твір]
Повчально і для дітей, і для їх батьків!

hands
avatar
4 taisa75 • 20:53, 04.12.2012 [Лінк на твір]
Так, батькам теж варто подумати yes
avatar
5 jakov-buga • 21:47, 04.12.2012 [Лінк на твір]
Класно,Таю! up
avatar
6 taisa75 • 22:28, 04.12.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Якове! Давненько не читалися:)
avatar
7 Адель • 10:12, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Гарна оповідочка, Таю, і справді повчальна.
Але разом із тим, мені під час прочитання було тривожно на серці... Вона скінчилася добре і, дай Боже, аби в живому житті все саме так і закінчувалося - щасливо і благополучно. Бо, насправді, це серйозна проблема сьогодення, яка нерідко має печальні наслідки.
Діти, якими б першочергово благородними наміри їх не були, часто піддаються під вплив сильніших, морально чи фізично, ровесників, або старших за себе підлітків. І далеко не кожній дитині стає духу себе відстояти, не кожен розповідає про свої проблеми дома...
У мене син дванадцятирічного віку, і ця розповідь спонукала мене замислитись в черговий раз - чи все у моєї дитини благополучно? Чи не має він подібних проблем, про які, можливо, не хоче розповідати?..
Дякую, Таю! Бо це справді корисна і повчальна річ, як для дітей, так і для їх батьків.
avatar
8 taisa75 • 10:52, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Адель! Так, діти не завжди діляться своїми проблемами із батьками, тож нам, батькам, треба уміти читати між рядків. Тому мені й хотілося написати цю історію зі щасливим кінцем, щоб дитина, прочитавши, сама могла зробити вибір і вихід зі складної ситуації. Я обрала тему паління, бо щодня бачу біля будинку таких от хлопчаків із цигарками. І хто знає чи не прийде слідом алкоголь і наркотики? У житті, на жаль, є дуже багато сумних історій, і мені хочеться, щоб іх стало значно менше. Можливо ця історія комусь допоможе.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz