Я НЕ БАЧИВ ТАК БЛИЗЬКО ЯСКРАВИХ ЗІРОК

Я не бачив так близько яскравих зірок,

Доки ми не зустрілись. Вони – твої очі,

Намагався зробити не раз перший крок,

Бо ми часто не впевнені в тому, що хочем.

Я не вірив у янголів. Так, зізнаюсь,

Та тепер розумію – вони все ж існують,

Де ми будемо завтра – не знав. У Раю

Я сьогодні тебе перший раз поцілую.

Я вагався не раз -  ти терпіла це все,

Недарма ж бо до мене спустилася з неба,

Знаю, час – це потік, та куди занесе

Я не знаю. Надіятись буду - до тебе…

Не писав я ніколи. Не пишу й тепер -

Все написано серцем та, звісно, любов’ю,

 А про нас не напишуть Шекспір та Гомер,

Та важливо не це. Головне, ти зі мною.

Не стрічав я багато на світі чудес,

Зустрічали і радості, часом – невдачі,

Та змінилося дещо – я, ніби воскрес,

Бо тебе випадково весною побачив..