Кінець для Світу, чи початок,
А, може, ще один виток…
Чи святкувати, чи лякатись –
Який від цього буде толк?
Не варто думати-гадати,
Трястись, молитись на відхід,
Бо лиш Господь наш може знати,
Коли настане той прихід…
У кожного своє бажання,
Своє кохання чи любов…
Чи страх, чи може покаяння,
А чи лиха бунтує кров…
Не варто нам земним і грішним
Під сумнів ставити Отця,
Який казав ще нашим предкам –
«Ніхто не відає кінця!»
Ніхто не знатиме години,
Коли настане той момент,
Як заговорить до людини
І знов зійде на постамент.
Хоча, можливо, варте слова,
Ляку й страху для нас усіх,
Щоб повернутися зуміли
До Світла від думок лихих.
Щоб пригадали, що живемо
І Світ для всіх у нас один
Чи християнин ти, чи грішник,
Чи мусульман…, чи єретик…
То ж всі звернімося до Неба,
До сил Найвищого Творця.
Бо вберігати Світ наш треба,
Не накликаючи кінця!
То ж об’єднаймося в молитву,
А в серці свічку спільну засвітім,
Тоді в душі не згасне світло –
Воскресне всюди Новий Світ!
12.12.12
|