Пн, 16.06.2025, 10:42
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Лінії часу

Звати мене Роберт Харітонов, народився я 11.02.1988 р. В Хабаровську в Росії, в 1993 р. Переїхав на Україну, від 2010 р. Живу і вчуся філософії та богослівя в Польші. У віршах намагаюся виразити свої пошуки людини та Бога. Щиро дякую за кожне добре слово!

Лінії часу

Теперішнє минуле і майбутнє
Невірогідний біг нерозірваних ліній
По них ступають босоногі люди
Несуть в кишенях пригородні зміни
Ступають гордо наче перші квіти
Весни повівів теплих і сміливих
Як дикі птахи ловлять в руки вітер
Плекаючи на небеса надію
І кожний крок і кожна мить надії
Зникає в хвилі що іде за ними
Десь наодинці з вірою у мрію
Стає життя намистом темно синім
А люди йдуть проходять біля себе
Обличчя усміх серце невідкрите
І чути тільки крил зламаних трепіт
У тих хто намагається злетіти
А часу лінії незнані та манливі
Біжать у даль зникають в невідомим
І засинають люди в їх обіймах
І падають на землю непритомні
Остання хвиля що прямує в вічність
Останній крок поставлений у небо
І подих замирає у повітрі
І затихає серця вірний клекіт
Теперішнє минуле і майбутнє
Стають одним світанком словом миттю
Душі і тіла відкривають сутність
Життя і часу, гри тіней і світла
Стають одним утворюючи простір
Для крил людських щоб їх з землі підняти
І десь на обрії де розквітає сонце
Люди у небо як птахи летять

Додав: Haris (18.12.2012) | Автор: © Роберт Харітонов
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Харітонов Роберт

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2737 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 Koshkina • 18:01, 18.12.2012 [Лінк на твір]
У Ваших віршах ,п. Роберте, звучить філосовська нота....примушує читача думати... up Але хотіла порадити , щою Ви друкували один вірш на сторінку....так краще будуть сприймати читача.
Дуже сподобався вірш : не замикайте слова.А чи все, що думаєш, можна говорити?,
avatar
3 Haris • 10:21, 19.12.2012 [Лінк на твір]
Дякую! А все що думаєш не завжди треба говорити. Назовні треба випускати такі слова, котрі би перемінили світ і людину на краще. :)
avatar
2 Asedo1949 • 22:14, 18.12.2012 [Лінк на твір]
Дуже гарні філософські роздуми. Ваше слово гарне, добре, високе, як коштовний камінь, але, щоб той камінь вигравав на сонці всіма барвами, його треба відшліфувати. hands
avatar
4 Haris • 10:23, 19.12.2012 [Лінк на твір]
Дякую за добрі слова! Життя відшліфовує поволі мої слова.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz