Знову вірю в чергову казку, Зустрічаючи Новий Рік… Забуваю я твою ласку, Та у грудях німіє крик… Я бажаю тобі забутись – Огорнувшись в нове життя. Щасливішим тобі проснутись, Бо про це помолюся я!!! Ти не любиш читати вірші, Що пронизані почуттям – Режисером для щастя буду, Освятивши твій новий шлях… Я бажаю тобі кохання, Я бажаю тобі чеснот, Щоб в піснях нині новорічних Я твоїх не відчула нот… Я бажаю для тебе щиро, Всіх земних і не тільки благ, Щоб морози додали сили Й молодечий ще дух не згас. Я бажаю в здоров’ї жити, А п’яніти від почуттів, Щоб спокуси зумів простити Відрізняючи їх від снів… Я бажаю тобі любові, І кохання тобі без меж… Ще найкращої в світі долі Та достатку бажаю теж. А собі я бажаю чемно, Щоб забути твоє тепло, Оповившись у холод вічний Завмираю собі ж на зло… Хай Різдво поверне у русло, Новий Рік нехай сили дасть, Позабути всі ті бажання, Що старий рік забрав у нас… Оживатиму знову й знову, Рік за роком – за кроком крок Та не в силі тобі обіцяти, Що впаду в небуття зірок… Я молитимусь завжди й далі За щасливе твоє буття, Бо не здатна отак в печалі Розгубити всі почуття… Тож пробач мені мої сльози – В Новий Рік йди спокійно сам, Відвертатиму всякі грози Щоб Господь тобі щастя дав!
|