Мамо,я небо безкрає люблю,
Оту полотняну ,чисту блакить.
Хмариночку білу, вам ,простелю,
Душі щоб було де ,спраглій, спочить.
Мамо,я Сонце гаряче люблю,
Там біля вас,он,гляньте ,у висі.
За вас я ,рідненька, завше молюсь,
та, щоб в вікна не бились синиці.
Мамо,життя я найбільше люблю,
Подихи лугу барв світанкових.
Шкода,що це щастя ,лиш поділю
З вами в снах -- мріях, на жаль, казкових.
|