Я не Ла́мія, хоч Змія
Я не Ла́мія, хоч Змія
І дух зміїний десь глибоко…
Можливо, плоттю ожила
Душі злетіти щоб високо…
Хоч без палат, розкоші я,
Не маю злата ані срібла –
Моя стихія небеса
Чи вітер, що гуляє в прірвах…
Змія – чудовисько, вампір
Мандрує гордо між зірками
А я спустилася з небес,
Як жінка. що поміж жінками…
Дощі чи може ураган
Мене на землю опустили,
Щоб сили віддавала вам
Хоч ви цього і не просили…
Мені б піднятись до вершин
Свого б там відшукати Змія,
Щоб знов злетіти до хмарин
З душею тіло захотіло.
Ось знову падає зоря…
І хтось загадує бажання
Та не подумає, що й я
Зорею так із неба впала…
Навіщо я прийшла сюди?
Яка у цьому Божа Воля?
Щоб розквітало навкруги,
Де розчинилась моя доля…
Я не цураюся людей,
Хоча від них так мало честі
Донести б хрест свій до кінця
Та не піддатись марній жертві…
Далеко в гори підіймусь
Чи поєднаюся із вітром
В кохання сліпо окунусь
Зігріюсь оковитим світлом…
Душі дам волю почуттів
Хоч тіло і піддасться віку
Я буду жити поміж вас
Хоч попрощаюся із світом…
Додав: Lilafea (28.12.2012)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1701 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА