Розквітла сяйвом срібна далечінь І ніч чаклункам розгубила лік. Крізь гомін міста тихе "тінь-тілінь" - Це першосічня вечір приволік. І всіявся старий Чумацький шлях Мереживом узорів від санчат. Дідусь Мороз, хоч в тьмі і в манівцях, Ще знає стежку до усіх внучат. Вкрадіть хвилинку тиші у задум, Бо понад темінь Коляда рипить. Хай в клапті мрій вас точно не знайдуть Суєтних протирічностей шипи. Щоб шепіт серця заспівав вам хтось, А решті звуків можна кинуть: "Цить!" Бо ж від сьогодні щастя почалось, І від тепер повинні сни ожить.
|