Так скоро плине час, немов вода струмками, Не вернеться до нас дитинство золоте Стомились очі і сивіють коси в мами, Але завжди вона для нас в душі цвіте.
Так скоро плине час, його не повернути, Лунає навздогін дзвінкий дитячий сміх, Що довелось батькам не раз його почути Із уст маленьких первістків своїх
Так скоро плине час, дорослішають діти Біжить стежина їм в далеке майбуття Так хочеться когось знайомого зустріти Щоб повернутись з ним у вирії життя
Так скоро плине час, й близьких уже немає Щоби взяли за руку, в дитинство повели. Когось життя ще пестить, а іншого - карає, В одних дні почалися, а в багатьох пройшли.
Дуже гарний вірш,підправте помилки(розділові знаки),це порада. Дякую за гарні слва.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: «Ода відкритій душі» – щирий і світлий твір, де звучить любов і турбота про власну внутрішню сутність. У ньому відчувається прагнення зберегти чистоту й силу душі, яка є храмом любові та оберегом.
virchi: Кожна людина має свій хрест – власні гріхи, провини, випробування, але водночас і свою любов, мрію, пам’ять, які підтримують і ведуть уперед. Повторюваний мотив «у кожного» створює відчуття універсаль
у Вас 
1
