Милувався місяць зорею, то підморгував,то посміхавсь. Він був з милою із своєю, вій губами її торкавсь. Шлях Чумацький стеливсь під ноги, відкривав їм сузір"я,світи. Йшли в любові,як перші бОги, де веселкові мріють мости. У обіймах нічної пустки, по уквітчанім лоні небес хмари повзли,як білі згустки. вітер видухував полонез. Місяць зорею світився, Зіронька ясна танула в нім. Храм Кохання у душах звівся там,де спільний звели вони дім.
Мій ЛГ кохає не стопами ,а серцем .От так і виходить.Дякую
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
у Вас 
0
